ЯК ЗРОБИТИ МАСКУ З МОРСЬКИХ ВОДОРОСТЕЙ ЗІ СПА-САЛОНУ ЗА 10 ГРН ЗАМІСТЬ 1000 ГРН

Цей рецепт маски з водоростей (спіруліна + морська капуста) подібний до того, що пропонують Spa салони від 1000 грн, але її можна робити вдома менш ніж за 10 грн.

ІНГРЕДІЕНТИ

• 1/2 чайної ложки морської капусти (у вигляді порошку);

• 1/2 чайної ложки спіруліни (може надати шкірі тимчасовий світло-жовтий відтінок);

• 1 столова ложка йогурту – або – 1 столова ложка гелю алое вера – або – 2 чайні ложки живильної косметичної олії (наприклад, кокосова олія);

• 1 крапля ефірної олії, за бажанням (неролі, троянда, жасмин, герань, сандалове дерево, лимон, лаванда, ладан або інші).

ІНСТРУКЦІЯ

Якщо використовуєте ефірну олію, додайте її до порошку з морської капусти та спіруліни та добре перемішайте. Додайте йогурт/гель алое вера/косметичну олію та знов перемішайте. В разі необхідності, додайте більше рідини, щоб суміш мала рівномірну консистенцію, яка легко наноситься. (Якщо використовуєте йогурт або алое вера, додайте воду. Якщо використовується олія, додайте більше олії.)

Маску з водоростей найкраще наносити кінчиками пальців на обличчя та шию. Через 15-30 хвилин змийте теплою водою. Нанесіть зволожуючий крем.

ТЕРМІН ПРИДАТНОСТІ

Маску на основі йогурту можна зберігати у холодильнику протягом одного тижня. На основі алое вера – два дні в холодильнику. Олійна основа зберігається довше – два тижні в холодильнику.

Читати початок

ПРОБЛЕМНА ШКІРА? ВАС ВРЯТУЮТЬ БУРІ ВОДОРОСТІ

Назва "морська капуста" може й не звучить модно чи привабливо, та коли справа доходить до краси, ці багаті на мінерали та антиоксиданти бурі водорості можуть стати справжнім порятунком для шкіри. Бурі водорості мають безліч переваг для краси: від живлення шкіри та волосся до покращення загального стану здоров'я.

Екстракт бурих водоростей часто додають у креми для обличчя, креми для очей та нічні креми для ефективного сповільнення процесів старіння. Морські рослини надзвичайно стійкі, оскільки вони мають виживати в екстремальних умовах, що робить їх дуже корисними для догляду за шкірою. Бурі водорості допомагають запобігти пошкодженню амінокислот та захищають клітинні оболонки. Це додатково захищає від шкоди, завданої вільними радикалами, дуже нестійкими молекулами, які прискорюють процес старіння, атакуючи здорові клітини та пошкоджуючи колаген. Екстракт також може "перебудувати" клітинну оболонку, щоб запобігти пошкодженню клітин та відновити їх здоровий стан.

Страждаєте від сухості шкіри?

Якщо у вас суха шкіра, то вас також врятує засіб для догляду за шкірою, який містить екстракт морської капусти. Завдяки високому вмісту йоду, мінералів та антиоксидантів, бурі водорості зволожують та пом'якшують шкіру, а також допомагають зберегти вологість.

Прищі?

Бурі водорості також містять елементи, які легко проникають в шкіру, виводять токсини, заспокоюють та зволожують шкіру, а також роблять її гладенькою. Якщо ви страждаєте від прищів, тут бурі водорості також будуть корисними, вони мають протизапальні властивості, які допоможуть зменшити висипи та почервоніння на обличчі.

   Читати початок                                                                                  Читати продовження

ВЕСНЯНЕ ВІТАМІННЕ СМУЗІ З ВОДОРОСТЕЙ

Хто каже, що взимку та ранньою весною не вистачає свіжих, сезонних продуктів? Журавлину, морську капусту та білокачанну капусту можна поєднати в зеленому коктейлі, який забезпечить ваш організм денною дозою йоду, вітамінами С, В та багатьма іншими мінералами, вітамінами та мікроелементами.

Бурі водорості (такі як морська капуста) сприяють підтримці гормонального балансу, покращують метаболізм та підтримують здоров'я серцево-судинної системи.

 Рецепт на 700 мл смузі. Підходить для веганів та вегетаріанців.

• 1 1/2 чашки мигдалевого молока

• 1 велика головка капусти, листя порізати великими шматочками

• 1 склянка свіжої журавлини

• 1 заморожений банан

• 2 столові ложки бурих водоростей (морської капусти)

• 1 столова ложка меду

• 1/2 чайної ложки меленої кориці

Перемішати всі інгредієнти та перемолоти блендером до однорідної маси.

Корисне вітамінне смузі готове!

Про величезну користь бурих водоростей для організму можна прочитати тут. 

Читати початок                                                                                   Читати продовження

7 ПРИЧИН СПРОБУВАТИ ВОДОРОСТІ

Водорості як супер продукт

Найвідоміший вид бурих водоростей, який не лише можна, а й треба вживати в їжу – це морська капуста (ламінарія). Вона доступна у свіжому та сушеному вигляді, а також перетерта в порошок. Та завжди краще її їсти, ніж приймати як дієтичну добавку.

7 причин спробувати бурі водорості:

7. Це чудове джерело йоду.  Містить у 30 тисяч раз більше йоду (2,984 мікрограм), ніж морська вода.

6. Профілактика та лікування діабету, контроль рівня глюкози в крові.

5. Бурі водорості підтримують здоров'я серця. Нормалізують рівень холестерину в крові.

4. Борються з раком, знижують опірність ракових клітин до хімічних препаратів.

3. Зміцнюють кістки завдяки високому вмісту вітаміну К.

2. Очищають організм від радіації.  

1. Допомагають скинути зайву вагу завдяки пігменту фукоксантин.

Увага: Вживати можна лише ті бурі водорості, які продаються в магазинах. Знайдені самостійно водорості можуть бути токсичними.

Читати початок                                                                           Читати продовження

У ЧОМУ ЦІННІСТЬ БУРИХ ВОДОРОСТЕЙ?

11 млрд доларів за водорості

Коли водорості висохнуть, їх доставлять на харчові, косметичні та фармацевтичні підприємства

Люди давно навчилися використовувати бурі водорості. Таломи, викинуті морем на берег, використовуються як добрива та як добавка в корм для худоби. Багато із цих водоростей (головним чином ламінарії) використовуються в Китаї та Японії в кулінарії. Їжа з цих рослин вважається дуже цінною, оскільки, крім вуглеводів, містить велику кількість вітамінів та мікроелементів, необхідних людині. Бурі водорості також містять велику кількість з'єднань йоду, тому використовуються в лікувальних цілях. Велике господарське значення (виробництво морозива, ліків та косметики) мають з'єднання альгінової кислоти, що входить в клітинні стінки. Підраховано, що виробництва, які використовують бурі водорості, приносять більше 11 млрд доларів прибутку на рік.

Читати початок                                                                                Читати продовження

ДЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ ВУГРІ?

Знайти дорогу по запаху

Всі вугрі (Anguilla anguilla), які живуть на Землі, народжуються в одному й тому ж місці – Саргасовому морі, серед бурих водоростей. Крихітні личинки вугрів, які щойно вилупилися, відносяться морськими течіями до берегів Америки та Європи. По дорозі з личинок виростають маленькі вугрі. Безпомилковий інстинкт їх веде вгору по річці, де вони живуть 8-10 років. Потім вже дорослі вугрі пливуть в бік до гирла рік, до моря та знов направляються до Саргасового моря, де нерестяться і гинуть. Дорогу в річці та морі вони знаходять завдяки пахучій речовині – молоді вугрі пам'ятають характерний запах місця свого народження. Цей запах є для них своєрідним путівником.

Читати початок                                                                                         Читати продовження

ЗАГРОЗА ДЛЯ ПІДВОДНИХ ЛІСІВ

30 см за день – темп росту бурих водоростей

Здається, що маючи здатність так швидко рости, площа підводних лісів може лише збільшуватись. Та в останні роки в деяких районах спостерігається різке їх скорочення. На узбережжі Тасманії є території, порослі цими водоростями. В даний час вони складають ледве 30% поверхні, яку вони займали 30 років тому. Зниження концентрації поживних речовин в прибережних водах; забруднення, пов'язане з людською діяльністю; масова поява морських їжаків, які харчуються бурими водоростями (та зменшення чисельності хижаків, які полюють на них), а також глобальне потепління можуть бути причинами зникнення водоростей. 

Вчені підтвердили, що з 1944 року температура поверхневих вод навколо Тасманії піднялася на 1,52 ° С. Одночасно спостерігалося виразне зміщення на південь кордону, яке відділяє холодні та родючі маси субантарктичних вод від вод, які знаходяться під впливом теплої Східноавстралійської течії. З цим пов'язана зміна видового складу планктонних організмів, які живуть у водах Тасманії.

Тасманія – острів на півдні Австралії

Та є і позитивні приклади. В районі Каліфорнії ліси бурих водоростей почали зникати ще в 40-х роках ХХ століття в результаті їх надмірної експлуатації, масової появи морських їжаків, а також через забруднення  з суші, які отруювали водорості та викликали помутніння води, що блокувало доступ сонячного світла на глибину. Активні дії місцевої влади призвели до зменшення кількості сміття, яке скидають у воду, а також до контрольованого вилову морських їжаків. Завдяки цьому в даний час підводні ліси біля узбережжя Каліфорнії забезпечують збереження та харчування величезної кількості видів тварин, а також приваблюють туристів, охочих побачити цей захопливий підводний світ.

Читати початок                                                                               Читати продовження

САРГАСОВЕ МОРЕ

Понад дві тисячі років передавалися страшні розповіді про кораблі, які заплуталися в морських водоростях та залишилися в них назавжди. 

Не всі вірили в ці розповіді, але як часто трапляється з фантастичними розповідями моряків та мандрівників, в них була доля правди. Таємниче  місце, в якому відбувалися такі випадки, дійсно існує – це Саргасове море.

Саргасове море – місце зникнення кораблів

Водорості залежать від сонячного світла. Та величезні простори води, де дно знаходиться в сотнях або тисячах метрів під поверхнею води, не пропускають сонячні промені. Єдиний район відкритого океану, оточений морськими течіями Саргасового моря виявився настільки спокійним та нерухомим, що там змогли жити величезні бурі водорості, які піднімаються на його поверхню. Тут водорості збираються в потужні плоти, які складаються з саргасума. Це в основному саргасум занурений (Sargassum natans), який не прикріплюється до дна, а вільно піднімається до поверхні води. Незважаючи на настільки нетиповий для бурих водоростей спосіб існування (більшість інших видів, відірвавшись від субстрату, гинуть), саргасум активно росте та розмножується.

Саргасум занурений та його мешканці

У Саргасовому морі своя фауна, яка складається з видів, пристосованих до даних умов життя. Креветки, краби, морські коники підіймаються по сплетінню філоїдів, а маленькі рибки (такі, як морський чорт, або вудильник звичайний, жабун рибалка Lophius piscatorius, та Саргасовий морський клоун Histria histria), маскуються шкірними виростами, схожими за формою та кольором на листя, щоб полювати на необережних ракоподібних. Саргасове море є також територією розмноження вугрів та середовищем існування головастих черепах (Caretta caretta).

Читати початок                                                                            Читати продовження

МЕШКАНЦІ ПІДВОДНИХ ЛІСІВ

Складна просторова структура, яку створюють в морі бурі водорості, пом'якшує руйнівну силу хвиль та морських течій, а також дає додаткову основу, на якій можуть поселятися інші організми.

Масове розмноження морських їжаків, які харчуються бурими водоростями, представляє серйозну небезпеку для підводних лісів.

 Таломи часто заростають товстою плівкою дрібних діатомових водоростей, хлорофілом та мохуватками, які слугують кормом для морських їжаків, равликів та невеликих ракоподібних. У спокійній воді між ризоїдами поселяються актинії, губки, двостулкові молюски та багрянки. Серед жителів підводних лісів є також морські зірки (наприклад, Coscinasterias muricata), змієхвістки, восьминоги та каракатиці (наприклад, Sepia apamus), краби (наприклад, Majidae) та омари (наприклад, Jasus edwardsii), а також ссавці – морська видра (Enhydra lutris nereis) та тюлень звичайний (Phoca vitulina).

Густі зарості дозволяють багатьом потенційним жертвам сховатися від пильних очей хижака. З цієї причини серед бурих водоростей кружляють цілі косяки мальків різних риб. 

Підводні луки та ліси – середовище надзвичайно продуктивне. За оцінками вчених, на поверхні 1 га можуть вирости бурі водорості загальним об'ємом до 100 т. Небагато тварин харчуються безпосередньо бурими водоростями. Хіба що морські їжаки (наприклад, Strongylocentrotus purpuratus, S. droebachiensis) та деякі види морських черевоногих. Біологи підрахували, що в середньому лише 10% біомаси бурих водоростей використовується травоїдними тваринами. Решта з'їдається тільки на стадії детриту (мертвої матерії) або як органічна матерія.

Читати початок                                                                           Читати продовження

ПОШИРЕННЯ БУРИХ ВОДОРОСТЕЙ

Бурі водорості займають як морські, так і поверхневі води, багаті мінеральними речовинами, а також узбережжя зі скелястим дном. Види водоростей з довгими, багатометровими таломами, поширені в районах, де температура води не вище 20 ° С. Їх можна зустріти в холодних морях, наприклад, навколо субантарктичних островів або на узбережжі Аляски.

Найбільше багатство видів бурих водоростей спостерігається в північно-західних районах Тихого океану, західній частині Атлантики, південних водах Австралії, а також в тропічній смузі, в районі апвеллінгів (англ. Upwelling – підйом глибинних шарів води до поверхні).

Зарості бурих водоростей зустрічаються поблизу колоній тюленів. Відходи цих тварин дають водоростям необхідні для життя поживні речовини.

Бурі водорості, які утворюють підводні луки та ліси, є прибережними організмами – вони ростуть на скелях біля берега. На відміну від мулу або піску, скелясте узбережжя дозволяє ризоїдам бурих водоростей закріпитися в субстраті. Хоча види водоростей з великими таломами зустрічаються навіть на глибині 100 м, більшість бурих водоростей, які утворюють буйні зарості, мешкають не нижче 15-40 м. Це пов'язано з меншим доступом сонячного світла.

Види водоростей невеликих розмірів як ламінарія пальчаста (Laminaria digitata - на фото)  та ламінарія північна (Laminaria hyberborea) закріплюються в смузі припливів та відливів та часто випливають на поверхню.

Багато з добре розвинених водоростей ростуть поярусно. Це нагадує структуру лісу. У підводних лісах біля узбережжя Каліфорнії верхній ярус, найближчий до поверхні води, утворений Макроцистами вогнеплідними та нереоцистисами Лютке (Nereocystis luetkeana). Їх розгалужені густі філоїди на кінцях довгих каулоїдів, нагадують крони наземних рослин. Нижче, на висоті 2 м над дном, ростуть кущисті водорості менших розмірів: Pterygophora californica та Laminaria setchellii. Нижній ярус складають молоді водорості. Між усіма цими рослинами йде боротьба за доступ до світла. 

Читати початок                                                                            Читати продовження

БУДОВА БУРИХ ВОДОРОСТЕЙ

Хоча бурі водорості належать до царства протистів (Protista), яке включає одноклітинних, самі вони є багатоклітинними організмами величезних розмірів. Їх слані (стебла) можуть мати вигляд пучків ниток або товстих сплюснутих гілок. У більшості бурих водоростей міцний шкірястий талом. Він розділений на філоїди (листя), каулоїд (стеблевидну слань) та ризоїди (коріння). Таломи також містять плавальні бульбашки, наповнені газом, які дозволяють їм підніматися в товщі води та утримуватися на освітленій сонцем поверхні. Розміри більшості цих організмів коливаються від кількох сантиметрів до кількох десятків метрів.

Щоб рости високо вгору, наземна рослина має жорсткий стовбур або стебло. Це дорого обходиться організму – цінна енергія, отримана в результаті фотосинтезу, має вкладатися в елементи опори, а це уповільнює ріст. У морських бурих водоростей немає ні стебел, ні стовбурів з жорсткими опорними тканинами. Це не означає, що вони не бувають великих розмірів. Щоб займати глибинні райони океанів і одночасно залишатися в межах сонячного світла, водорості повинні рости високо і мати довгі псевдостеблі.

Макроцист вогнеплідний (Macrocystis pyrifera), який росте на узбережжях Нової Зеландії, Японії та Каліфорнії, утворює потужні стеблевидні таломи товщиною як канат корабля, від яких відходять численні філоїди. 

Водорость прикріплена до дна, проте велика частина її талома піднята до поверхні води. Бурі водорості часто сягають 100 м в довжину, це як висота дерев в тропічних лісах. Додатковою користю від еластичності псевдостеблей є їх стійкість до пошкоджень різкими рухами води. Клітини бурих водоростей оточені стінкою, яка складається з внутрішнього целюлозного шару та зовнішнього пектинового, що містить зазвичай велику кількість альгінової кислоти. Цієї речовини нема в жодних інших організмах. Бурі водорості є автотрофними фотосинтезуючими організмами. Їх клітини містять хлоропласти з пігментами, які поглинають сонячне світло. Це перш за все хлорофіли а і с, а також ряд коричневих пігментів (наприклад, каротиноїд фукоксантин), які маскують хлорофіл та надають водоростям бурий колір. 

Читати початок                                                                                         Читати продовження

ПІДВОДНІ ЛІСИ

Гігантські водорості замість дерев, а сонячне проміння замість дощу

Найголовніше в морі – сонячне світло. За нього борються як на суші за доступ до води.

В холодних прибережних водах багатьох районів світу бурі водорості (Phaeophyta) утворюють величезні підводні ліси та луги. Ці водорості є основою співіснування багатої екосистеми, яка забезпечує харчуванням численні види безхребетних, риб та ссавців. Деякі види цих водоростей утворюють величезні колонії, які піднімаються до поверхні Саргасового моря, яке є місцем нересту та народження всіх вугрів.

На дні моря також є ліси, в яких замість дерев ростуть величезні бурі водорості

Закони життя в морському середовищі та на суші дуже відрізняються. Головними факторами, які обмежують життя наземних рослин, є температура та атмосферні опади, тоді як в морі домінуючу роль грає сонячне світло. Промені, які проникають вглиб води, поступово поглинаються в міру збільшення глибини. Тож автотрофні фотосинтезуючі організми можуть жити лише в неглибоких водах. 

Якщо вони є водоростями, які прикріплюються до дна, то вони локалізуються тільки в прибережних водах до глибини проникнення світла. Якщо вони вільно піднімаються в воді, то змушені пристосовуватись, щоб не опускатись на глибину, де обмежений доступ світла. В морському середовищі, в якому живуть бурі водорості, їм необхідний орган, який прикріплює до дна. Без нього хвилі викинули б їх на берег або течія підхопила б їх та занесла в несприятливі райони океанів.

Читати продовження