Хоча бурі водорості належать до царства протистів (Protista),
яке включає одноклітинних, самі вони є багатоклітинними організмами величезних
розмірів. Їх слані (стебла) можуть мати вигляд пучків ниток або товстих
сплюснутих гілок. У більшості бурих водоростей міцний шкірястий талом. Він
розділений на філоїди (листя), каулоїд (стеблевидну слань) та ризоїди (коріння). Таломи також містять
плавальні бульбашки, наповнені
газом, які дозволяють їм підніматися в товщі води та утримуватися на освітленій
сонцем поверхні. Розміри більшості цих організмів коливаються від кількох
сантиметрів до кількох десятків метрів.
Щоб рости
високо вгору, наземна рослина має жорсткий стовбур або стебло. Це дорого
обходиться організму – цінна енергія,
отримана в результаті фотосинтезу, має вкладатися в
елементи опори, а це уповільнює ріст. У морських
бурих водоростей немає ні стебел, ні стовбурів з жорсткими опорними тканинами.
Це не означає, що вони не бувають великих
розмірів. Щоб займати глибинні райони океанів і одночасно залишатися в межах
сонячного світла, водорості повинні рости високо і мати довгі псевдостеблі.
Водорость прикріплена до дна, проте велика частина її талома піднята до поверхні води. Бурі водорості часто сягають 100 м в довжину, це як висота дерев в тропічних лісах. Додатковою користю від
еластичності псевдостеблей є їх стійкість до пошкоджень різкими рухами води. Клітини
бурих водоростей оточені стінкою, яка складається з внутрішнього целюлозного
шару та зовнішнього пектинового, що містить
зазвичай велику кількість альгінової кислоти. Цієї речовини нема в жодних інших організмах. Бурі водорості є автотрофними
фотосинтезуючими організмами. Їх клітини містять хлоропласти з пігментами, які поглинають сонячне світло. Це перш за все хлорофіли а і с,
а також ряд коричневих пігментів (наприклад, каротиноїд фукоксантин), які маскують
хлорофіл та надають водоростям бурий колір.


Немає коментарів:
Дописати коментар