РУХ БЛАКИТНИХ ПАЛИЧОК (відео)

Особливістю ціанобактерій є здатність рухатись. Таку здатність мають як одноклітинні, так і багатоклітинні нитчасті форми та навіть їх фрагменти.

Переміщення відбувається шляхом одночасного ковзання всього організму уздовж довгої осі тіла. Деякі нитчасті ціанобактерії роду Oscillatoria виконують маятникові рухи верхнім кінцем нитки. Механізм такого руху досі повністю не вивчений. Імовірно, він здійснюється завдяки поперечним скороченням клітини або лише зовнішньої частини її стінки.

В клітинах блакитних паличок можна побачити численні повітряні вакуолі. Вони слугують для тимчасового зберігання газів (наприклад, кисню, двоокису вуглецю, азоту). Завдяки зміні тиску всередині вакуолі, ці організми можуть осідати на дно водойм або спливати на поверхню. 

Читати початок                                                               Читати продовження

ЕВОЛЮЦІЯ БЛАКИТНИХ ПАЛИЧОК

Як виникла людина?

Діяльність перших автотрофів не викликала змін у складі атмосфери. Тільки в результаті ряду мутацій ціанобактерії почали синтезувати ферменти, які перехоплюють вивільнений кисень і транспортують його з клітини. Тоді з'явилася можливість використовувати величезні запаси водню, що знаходяться у воді. Замість бактеріохлорофіла вони містили хлорофіл, завдяки якому здатність до фотосинтезу була вищою. Так ціанобактерії отримали кількісну перевагу над іншими організмами. Побічним продуктом їх швидкого поширення був кисень. Спочатку він накопичувався повільно, але близько 2 млрд років тому ціанобактерії виробили таку його кількість, що в атмосфері почалися суттєві зміни. Утворився захисний озоновий шар, організми почали свій довгий шлях еволюції, з'явилися істоти, які дихають киснем. Так виникла людина.

На сьогодні налічується близько 2 тис. видів ціанобактерій, які ділять на 5 класів, що відрізняються будовою таллома (слані). Два перших – хроококкові (Chroococcales) та хамесіфонові (Chamaesiphonales) – це одноклітинні організми, які часто утворюють прості колонії. Три інших класи: плеврокапсові (Pleurocapsales), ностокові (Nostokales) та стігонемові (Stigonematales) – багатоклітинні нитчасті організми. Деякі з них розгалужені й утворюють щільні масивні талломи.

        Читати початок                                                                           Читати продовження